Ти навчишся знаходити координати вектора за координатами його початку й кінця та модуль вектора за його координатами. Також зможеш перевіряти рівність векторів і знаходити невідомий початок або кінець.
Найчастіше учні віднімають координати кінця від координат початку, тобто навпаки, або гублять мінус, коли віднімають від’ємне число. Перевір ці помилки в розділі «Де найчастіше помиляються».
Що називають координатами вектора
У § 6 вектор задавали кресленням. Якщо на площині є система координат, кожен вектор можна задати парою чисел — координатами вектора.
Координатами вектора $\overrightarrow{AB}$ з початком $A(x_1;\,y_1)$ і кінцем $B(x_2;\,y_2)$ називають числа $x=x_2-x_1$ і $y=y_2-y_1$.
Вектор із координатами $x$ і $y$ записують так: $\overrightarrow{AB}(x;\,y)$ або $\vec a(x;\,y)$. Координати записують у дужках через крапку з комою, як у точки: $\vec a(5;\,-1)$ має координати 5 і −1.
Перша координата показує, на скільки одиниць змістилися праворуч від початку вектора до кінця; число зі знаком мінус означає рух ліворуч. Друга координата показує зміщення вгору, а число зі знаком мінус — вниз. Тому віднімай координату початку від координати кінця: це правило «кінець мінус початок».
Приклад 1. Знайди координати вектора $\overrightarrow{AB}$, якщо $A(-4;\,3)$, $B(2;\,-1)$.
Розв'язання.
| $x=2-(-4)=6$; | |
| $y=-1-3=-4$; | |
| $\overrightarrow{AB}(6;\,-4)$. |
- 1)Кінець вектора — точка $B$, а початок — точка $A$. Від абсциси кінця віднімаємо абсцису початку: $2-(-4)=2+4=6$.
- 2)Від ординати кінця −1 віднімаємо ординату початку 3 і дістаємо −4.
- 3)На кресленні від $A$ до $B$ треба пройти 6 клітинок праворуч і 4 клітинки вниз. Тому перша координата додатна, а друга від’ємна.
Відповідь: $\overrightarrow{AB}(6;\,-4)$.
Координатами вектора можуть бути будь-які числа: цілі, дробові, ірраціональні або нуль. Нульовий вектор записують так: $\vec 0(0;\,0)$, бо його початок і кінець збігаються. Якщо перша координата дорівнює нулю, вектор паралельний осі $y$ або лежить на ній. Якщо друга координата дорівнює нулю, вектор паралельний осі $x$ або лежить на ній. Наприклад, для $C(3;\,-1)$ і $D(3;\,4)$ маємо $\overrightarrow{CD}(3-3;\,4-(-1))=(0;\,5)$. Цей вектор напрямлений угору, паралельно осі $y$.
Як знайти модуль вектора за його координатами
Модуль вектора $\overrightarrow{AB}$ дорівнює довжині відрізка $AB$. За формулою відстані між точками з § 3 маємо $AB=\sqrt{(x_2-x_1)^2+(y_2-y_1)^2}$. Різниці під коренем є координатами вектора $x$ і $y$.
Модуль вектора $\overrightarrow{AB}(x;\,y)$ дорівнює $\sqrt{x^2+y^2}$.
$|\overrightarrow{AB}|=\sqrt{x^2+y^2}$
Якщо обидві координати не дорівнюють нулю, на клітинках вектор є гіпотенузою прямокутного трикутника, а катети дорівнюють зміщенням $|x|$ і $|y|$. Тому модуль знаходять за теоремою Піфагора; знак координати не впливає, бо квадрат від’ємного числа додатний.
Приклад 2. Знайди модуль вектора $\vec m(-9;\,12)$.
Розв'язання.
| $|\vec m|=\sqrt{(-9)^2+12^2}=$ | |
| $=\sqrt{81+144}=\sqrt{225}=15$. |
Координату $-9$ підносимо до квадрата разом зі знаком: $(-9)^2=81$. Квадрат від’ємного числа додатний, тому під коренем додаємо 81 і 144.
Відповідь: 15.
Приклад 3. Модуль вектора $\vec a(x;\,-5)$ дорівнює 13. Знайди $x$.
Розв'язання.
| $\sqrt{x^2+(-5)^2}=13$; | |
| $x^2+25=169$; | |
| $x^2=144$; | |
| $x=12$ або $x=-12$. |
- 1)Записуємо формулу модуля з невідомою координатою $x$ і прирівнюємо її до 13. Щоб позбутися кореня, підносимо обидві частини рівності до квадрата: $13^2=169$.
- 2)Рівняння $x^2=144$ має два корені: 12 і $-12$, бо $12^2=144$ та $(-12)^2=144$. Обидва значення підходять, тому запиши їх у відповіді.
Вектори з координатами $(12;\,-5)$ і $(-12;\,-5)$ відкладено від початку координат. У кожного друга координата дорівнює −5, а модуль дорівнює 13, тому обидва вектори задовольняють умову, хоча їхні напрямки різні.
Відповідь: 12 або −12.
Приклад 4. Порівняй модулі векторів $\vec a(6;\,-2)$ і $\vec b(-5;\,4)$.
Розв'язання.
| $|\vec a|=\sqrt{6^2+(-2)^2}=$ | |
| $=\sqrt{36+4}=\sqrt{40}$; | |
| $|\vec b|=\sqrt{(-5)^2+4^2}=$ | |
| $=\sqrt{25+16}=\sqrt{41}$; | |
| $\sqrt{40}\lt\sqrt{41}$, тому $|\vec a|\lt|\vec b|$. |
Модулі векторів $\vec a$ і $\vec b$ дорівнюють $\sqrt{40}$ та $\sqrt{41}$. Корені обчислювати не треба: число 40 менше від 41, тому $\sqrt{40}\lt\sqrt{41}$ і модуль вектора $\vec a$ менший.
Якщо модуль одного вектора дорівнює 5, а модуль другого дорівнює $\sqrt{29}$, запиши 5 як $\sqrt{25}$. Оскільки 29 більше за 25, то $\sqrt{29}\gt5$.
Відповідь: $|\vec a|\lt|\vec b|$.
Рівні вектори мають рівні координати
У рівних векторів відповідні координати рівні. І навпаки: якщо відповідні координати двох векторів рівні, то вектори рівні.
Рівні вектори мають однаковий напрямок і довжину, тому від початку до кінця кожного треба пройти однакову кількість клітинок праворуч чи ліворуч і вгору чи вниз. Отже, координати таких векторів однакові. Однакові координати задають однакове зміщення, а воно визначає напрямок і довжину вектора.
Приклад 5. Знайди $x$ і $y$, якщо $\vec p(x;\,3)=\vec q(-2;\,y)$.
Розв'язання.
| $\vec p=\vec q$, тому $x=-2$ і $y=3$. |
У рівних векторів відповідні координати рівні, тому прирівняй перші координати $x$ і −2: $x=-2$. Потім прирівняй другі координати 3 і $y$: $y=3$.
Відповідь: $x=-2$, $y=3$.
Приклад 6. З’ясуй, чи рівні вектори $\overrightarrow{AB}$ і $\overrightarrow{MN}$, якщо $A(1;\,-2)$, $B(4;\,3)$, $M(-2;\,0)$, $N(1;\,4)$.
Розв'язання.
| $\overrightarrow{AB}(4-1;\,3-(-2))$, тобто $\overrightarrow{AB}(3;\,5)$; | |
| $\overrightarrow{MN}(1-(-2);\,4-0)$, тобто $\overrightarrow{MN}(3;\,4)$; | |
| $5\ne4$, тому $\overrightarrow{AB}\ne\overrightarrow{MN}$. |
- 1)Щоб порівняти вектори, спершу знайдемо координати кожного за правилом «кінець мінус початок»: $\overrightarrow{AB}(3;\,5)$ і $\overrightarrow{MN}(3;\,4)$.
- 2)Перші координати рівні: 3 і 3; другі різні: 5 і 4. Для рівності векторів мають збігатися обидві координати, тому ці вектори не рівні; на кресленні видно різний нахил.
Відповідь: ні, не рівні.
Як знайти невідому точку, якщо відомі координати вектора
- Познач невідому точку буквою з координатами $x$ і $y$. Запиши координати вектора за правилом «кінець мінус початок» і підстав ці букви замість невідомої точки: так ти не переплутаєш, від чого віднімати.
- Прирівняй першу координату до першої заданої, а другу — до другої. Відповідні координати рівних векторів рівні, тому дістанеш два рівняння.
- Розв’яжи обидва рівняння та перевір відповідь. Обчисли координати вектора зі знайденою точкою: вони мають збігтися із заданими.
Приклад 7. Дано точки $C(1;\,-2)$, $D(4;\,2)$ і $M(-2;\,1)$. Знайди координати точки $N$, якщо $\overrightarrow{CD}=\overrightarrow{MN}$.
Розв'язання.
| 1) | $\overrightarrow{CD}(4-1;\,2-(-2))$, тобто $\overrightarrow{CD}(3;\,4)$; |
| 2) | $N(x;\,y)$, $\overrightarrow{MN}(x-(-2);\,y-1)$, |
| тобто $\overrightarrow{MN}(x+2;\,y-1)$; | |
| 3) | $x+2=3$, $x=1$; |
| $y-1=4$, $y=5$. |
- 1)Обидва кінці вектора $\overrightarrow{CD}$ відомі, тому одразу знаходимо його координати: $(3;\,4)$.
- 2)У вектора $\overrightarrow{MN}$ відомий початок $M$, але невідомий кінець $N$. Позначимо $N(x;\,y)$; тоді за правилом «кінець мінус початок» координати вектора дорівнюють $(x+2;\,y-1)$.
- 3)Вектори рівні, тому їхні відповідні координати рівні: $x+2=3$ і $y-1=4$. Звідси $x=1$, $y=5$.
- 4)Щоб знайти кінець вектора, до координат початку додають координати вектора: $-2+3=1$ і $1+4=5$. Від $M(-2;\,1)$ до $N(1;\,5)$ треба пройти 3 клітинки праворуч і 4 угору, як від $C$ до $D$.
Відповідь: $N(1;\,5)$.
Приклад 8. Точка $B(2;\,-3)$ — кінець вектора $\vec c(5;\,-4)$. Знайди координати початку цього вектора.
Розв'язання.
| 1) | $A(x;\,y)$, $\vec c=\overrightarrow{AB}(2-x;\,-3-y)$; |
| 2) | $2-x=5$, $x=-3$; |
| $-3-y=-4$, $y=1$. |
- 1)Позначимо невідомий початок $A(x;\,y)$. Тоді координати вектора від $A$ до $B$ дорівнюють $(2-x;\,-3-y)$: координати початку віднімаємо від координат кінця.
- 2)Прирівнюємо ці координати до 5 і $-4$ та розв’язуємо рівняння. Із $2-x=5$ маємо $x=-3$, а з $-3-y=-4$ маємо $y=1$.
- 3)Обчислимо координати вектора від $A(-3;\,1)$ до $B(2;\,-3)$: $2-(-3)=5$ і $-3-1=-4$. Дістали задані координати 5 і −4.
Відповідь: $A(-3;\,1)$.
Що зміниться, якщо відняти координати навпаки
Для одного вектора розглянемо чотири завдання: спершу віднімемо координати за правилом «кінець мінус початок», потім зробимо це навпаки. Нижче порівняємо, у яких завданнях така помилка помітна, а в яких її не видно.
Завдання: дано точки $A(-4;\,3)$, $B(2;\,-1)$, $O(0;\,0)$, $T(6;\,-4)$ і $P(1;\,1)$. Знайти: 1) координати $\overrightarrow{AB}$; 2) його модуль; 3) чи рівні $\overrightarrow{AB}$ і $\overrightarrow{OT}$; 4) кінець вектора, що дорівнює $\overrightarrow{AB}$ і відкладений від точки P.
Кінець мінус початок
| 1) | $(2-(-4);\,-1-3)$, тобто $(6;\,-4)$; |
| 2) | $\sqrt{6^2+(-4)^2}=\sqrt{52}=2\sqrt{13}$; |
| 3) | $\overrightarrow{OT}(6;\,-4)$, тому $\overrightarrow{AB}=\overrightarrow{OT}$; |
| 4) | $(1+6;\,1+(-4))=(7;\,-3)$. |
Початок мінус кінець
| 1) | $(-4-2;\,3-(-1))$, тобто $(-6;\,4)$; |
| 2) | $\sqrt{(-6)^2+4^2}=\sqrt{52}=2\sqrt{13}$; |
| 3) | $\overrightarrow{OT}(6;\,-4)$; $(-6;\,4)\ne(6;\,-4)$, «не рівні»; |
| 4) | $(1+(-6);\,1+4)=(-5;\,5)$. |
Якщо відняти навпаки, обидві координати змінять знак: дістанемо координати $\overrightarrow{BA}$. Цей вектор має ту саму довжину, але протилежний напрямок, тому помилка непомітна під час знаходження модуля.
У завданнях на рівність векторів і знаходження кінця відкладеного вектора така помилка змінює напрямок і дає хибну відповідь. На кресленні від точки $P(1;\,1)$ правильний вектор веде праворуч униз до точки $K(7;\,-3)$, а вектор із хибними координатами — ліворуч угору до точки $(-5;\,5)$.
Як розв’язувати задачі з векторами в чотирикутниках
У паралелограмі $ABCD$ вектори $\overrightarrow{AB}$ і $\overrightarrow{DC}$ рівні, бо протилежні сторони паралельні й рівні, а обидві стрілки спрямовані від сторони $AD$ до сторони $BC$. І навпаки, якщо $\overrightarrow{AB}=\overrightarrow{DC}$ і точка $D$ не лежить на прямій $AB$, то $ABCD$ є паралелограмом. Умова про $D$ потрібна: якби $D$ лежала на прямій $AB$, точка $C$ теж опинилася б на ній, і чотирикутника не було б. Перше правило допомагає знайти невідому вершину, а друге — довести, що чотирикутник є паралелограмом.
Приклад 9. ABCO — паралелограм, $O(0;\,0)$, $A(2;\,3)$, $C(5;\,0)$. Знайди координати вершини $B$.
Розв'язання.
| 1) | $\overrightarrow{AB}=\overrightarrow{OC}$, $\overrightarrow{OC}(5;\,0)$; |
| 2) | $B(x;\,y)$, $\overrightarrow{AB}(x-2;\,y-3)$; |
| 3) | $x-2=5$, $x=7$; $y-3=0$, $y=3$. |
- 1)У назві паралелограма $ABCO$ вершини записано по колу в порядку $A$, $B$, $C$, $O$, тому замість $D$ тут стоїть $O$. Отже, $\overrightarrow{AB}=\overrightarrow{OC}$: на кресленні обидва вектори напрямлені праворуч, а координати $\overrightarrow{OC}$ дорівнюють $(5;\,0)$.
- 2)Позначимо невідому вершину $B(x;\,y)$ і запишемо координати $\overrightarrow{AB}$. Прирівняємо їх до 5 і 0 та дістанемо $B(7;\,3)$.
Відповідь: $B(7;\,3)$.
У паралелограмі $ABCO$ для вершин $A(a;\,b)$ і $C(c;\,0)$ рівність $\overrightarrow{AB}=\overrightarrow{OC}$ дає $x-a=c$ і $y-b=0$, де $B(x;\,y)$ — шукана вершина. Звідси $B(a+c;\,b)$: до координат точки $A$ додаємо координати вектора $\overrightarrow{OC}$.
Приклад 10. $OABC$ — квадрат зі стороною 4; вершина $O$ лежить у початку координат, $A$ — на додатній півосі $x$, $C$ — на додатній півосі $y$, а $M$ — середина $BC$. Знайди координати вектора $\overrightarrow{AM}$ і його модуль.
Розв'язання.
| 1) | $A(4;\,0)$, $B(4;\,4)$, $C(0;\,4)$; |
| $M\left(\dfrac{4+0}{2};\,\dfrac{4+4}{2}\right)$, тобто $M(2;\,4)$; | |
| 2) | $\overrightarrow{AM}(2-4;\,4-0)$, тобто $\overrightarrow{AM}(-2;\,4)$; |
| 3) | $|\overrightarrow{AM}|=\sqrt{(-2)^2+4^2}=$ |
| $=\sqrt{4+16}=\sqrt{20}=2\sqrt{5}$. |
- 1)Точка $A$ лежить на осі $x$ за 4 одиниці від $O$, тому $A(4;\,0)$. Точка $C$ лежить на осі $y$, тому $C(0;\,4)$. У вершини $B$ абсциса така сама, як у $A$, а ордината — як у $C$, тому $B(4;\,4)$. Координати середини $M$ сторони $BC$ знаходимо за формулою з § 3.
- 2)Початок вектора — $A$, а кінець — $M$, тому від координат $M$ віднімаємо координати $A$ і дістаємо $(-2;\,4)$.
- 3)Знаходимо модуль за формулою $\sqrt{x^2+y^2}$. Оскільки $20=4\cdot5$, то $\sqrt{20}=2\sqrt{5}$.
Відповідь: $\overrightarrow{AM}(-2;\,4)$, $|\overrightarrow{AM}|=2\sqrt{5}$.
Приклад 11. Доведи за допомогою векторів, що чотирикутник $ABCD$ з вершинами $A(-1;\,2)$, $B(1;\,5)$, $C(6;\,4)$, $D(4;\,1)$ — паралелограм.
Доведення.
| 1) | $\overrightarrow{AB}(1-(-1);\,5-2)$, тобто $\overrightarrow{AB}(2;\,3)$; |
| $\overrightarrow{DC}(6-4;\,4-1)$, тобто $\overrightarrow{DC}(2;\,3)$; | |
| отже, $\overrightarrow{AB}=\overrightarrow{DC}$; | |
| 2) | $k=\dfrac{5-2}{1-(-1)}=\dfrac{3}{2}$, $y-2=\dfrac{3}{2}(x+1)$, |
| $2y-4=3x+3$, тобто $3x-2y+7=0$; | |
| $D(4;\,1)$: $3\cdot4-2\cdot1+7=17\ne0$. |
- 1)Розглянемо вектори на протилежних сторонах $AB$ і $DC$, напрямлені в один бік. Координати кожного вектора дорівнюють $(2;\,3)$, тому вектори рівні.
- 2)Пряма $AB$ проходить через точку $A(-1;\,2)$ і має кутовий коефіцієнт $\frac{3}{2}$, тому, як у § 5, її рівняння $y-2=\frac{3}{2}(x+1)$. Після множення обох частин на 2 і перенесення членів дістаємо $3x-2y+7=0$. Підставляємо координати точки $D(4;\,1)$ і дістаємо 17, тому $D$ не лежить на прямій $AB$.
- 3)Отже, протилежні сторони $AB$ і $DC$ паралельні та рівні. За ознакою паралелограма $ABCD$ — паралелограм.
Приклад 12. Доведи за допомогою векторів, що чотирикутник $ABCD$ з вершинами $A(1;\,2)$, $B(4;\,6)$, $C(9;\,6)$, $D(6;\,2)$ — ромб.
Доведення.
| 1) | $\overrightarrow{AB}(3;\,4)$, $\overrightarrow{DC}(3;\,4)$, тому $\overrightarrow{AB}=\overrightarrow{DC}$; |
| $k=\dfrac{6-2}{4-1}=\dfrac{4}{3}$, $y-2=\dfrac{4}{3}(x-1)$, | |
| $3y-6=4x-4$, тобто $4x-3y+2=0$; | |
| $D(6;\,2)$: $4\cdot6-3\cdot2+2=20\ne0$; | |
| 2) | $|\overrightarrow{AB}|=\sqrt{3^2+4^2}=\sqrt{9+16}=5$; |
| $\overrightarrow{AD}(5;\,0)$, $|\overrightarrow{AD}|=\sqrt{5^2+0^2}=5$. |
- 1)Спершу доведемо, що $ABCD$ — паралелограм: координати векторів $\overrightarrow{AB}$ і $\overrightarrow{DC}$ однакові та дорівнюють $(3;\,4)$. Пряма $AB$ проходить через точку $A(1;\,2)$ і має кутовий коефіцієнт $\frac{4}{3}$, тому її рівняння $y-2=\frac{4}{3}(x-1)$, тобто $4x-3y+2=0$. Підставляємо координати точки $D(6;\,2)$ у рівняння прямої $AB$ і дістаємо 20, тому $D$ не лежить на цій прямій.
- 2)Ромб — це паралелограм із рівними сусідніми сторонами. Порівняймо модулі векторів на сторонах $AB$ і $AD$: обидва дорівнюють 5.
- 3)Паралелограм $ABCD$ має рівні сусідні сторони, отже, він є ромбом.
Щоб довести, що чотирикутник є прямокутником, спершу доводять, що він є паралелограмом. Потім порівнюють модулі векторів на діагоналях $AC$ і $BD$: за ознакою прямокутника паралелограм із рівними діагоналями є прямокутником. Повне доведення такого завдання є серед відповідей до «Спробуй сам» (завдання 11).
Як розв’язувати складніші задачі на модуль вектора
Приклад 13. Модуль вектора $\vec b(x;\,y)$ дорівнює $\sqrt{26}$, а координата $x$ на 4 більша за координату $y$. Знайди координати вектора $\vec b$.
Розв'язання.
| 1) | $x=y+4$; $(y+4)^2+y^2=26$; |
| $y^2+8y+16+y^2=26$; | |
| $2y^2+8y-10=0$; | |
| $y^2+4y-5=0$; | |
| $y_1=1$, $y_2=-5$; | |
| 2) | $x_1=1+4=5$, $x_2=-5+4=-1$. |
- 1)За формулою модуля маємо $x^2+y^2=26$, бо $(\sqrt{26})^2=26$. Підставляємо $y+4$ замість $x$; після спрощення й ділення на 2 дістаємо рівняння $y^2+4y-5=0$.
- 2)За теоремою Вієта сума коренів дорівнює $-4$, а добуток — $-5$. Тому корені рівняння — $y_1=1$ і $y_2=-5$.
- 3)Для кожного значення $y$ знаходимо $x$, додаючи 4. Перевірка дає $5^2+1^2=26$ і $(-1)^2+(-5)^2=26$, отже, підходять обидва вектори.
Відповідь: $\vec b(5;\,1)$ або $\vec b(-1;\,-5)$.
Приклад 14. Дано точку $A(-1;\,2)$ і вектор $\vec a(3;\,-4)$. Запиши рівняння для координат усіх точок $B$, якщо модуль $\overrightarrow{AB}$ дорівнює модулю $\vec a$.
Розв'язання.
| 1) | $|\vec a|=\sqrt{3^2+(-4)^2}=$ |
| $=\sqrt{9+16}=5$; | |
| 2) | $B(x;\,y)$, $\overrightarrow{AB}(x+1;\,y-2)$; |
| $\sqrt{(x+1)^2+(y-2)^2}=5$; | |
| $(x+1)^2+(y-2)^2=25$. |
- 1)Модуль вектора $\vec a$ дорівнює 5.
- 2)Позначимо точку $B(x;\,y)$ і запишемо координати $\overrightarrow{AB}$. Прирівняємо його модуль до 5 і піднесемо обидві частини рівності до квадрата.
- 3)Дістали рівняння кола з центром у точці $A$ і радіусом 5, як у § 4. Усі точки, віддалені від $A$ на 5, лежать на такому колі.
Точка $B(2;\,-2)$ — одна з шуканих: координати $\overrightarrow{AB}$ дорівнюють $(3;\,-4)$, а його модуль — 5. Будь-яка точка цього кола також задає вектор $\overrightarrow{AB}$ із модулем 5.
Відповідь: $(x+1)^2+(y-2)^2=25$.
Як перевірити себе
- Зроби ескіз точок на координатній площині. Якщо кінець вектора правіше за початок, перша координата додатна; якщо кінець нижче за початок, друга координата від’ємна, бо координати показують зміщення від початку до кінця.
- Модуль вектора не менший за модуль кожної координати й не більший за суму модулів координат. Гіпотенуза довша за катет, але коротша за шлях уздовж двох катетів: $\sqrt{6^2+8^2}=10$, а 10 лежить між 8 і $6+8=14$.
- Знайшовши початок або кінець вектора, обчисли його координати ще раз із новою точкою. Вони мають збігтися із заданими, бо так визначено цей вектор.
- Якщо в задачі на модуль невідома координата опинилася в квадраті, рівняння може мати два корені з протилежними знаками. Перевір обидва: числа з протилежними знаками мають однаковий квадрат, тому обидва вектори мають потрібну довжину.
Де найчастіше помиляються
1. Відняли координати кінця від координат початку
Завдання: знайти координати вектора $\overrightarrow{KL}$, якщо $K(3;\,-2)$, $L(1;\,5)$.
Неправильно
| $x=3-1=2$; $y=-2-5=-7$; | |
| $\overrightarrow{KL}(2;\,-7)$. |
Правильно
| $x=1-3=-2$; $y=5-(-2)=7$; | |
| $\overrightarrow{KL}(-2;\,7)$. |
Що сталося: Від координат початку $K$ відняли координати кінця $L$ і знайшли координати $\overrightarrow{LK}$. Цей вектор має ту саму довжину, але протилежний напрямок, тому обидві координати мають протилежні знаки.
Як помітити: Точка $L$ лівіше за $K$, тому перша координата $\overrightarrow{KL}$ має бути від’ємною. Точка $L$ також вище за $K$, тому друга координата має бути додатною.
2. Загубили мінус під час віднімання від’ємної координати
Завдання: знайти координати вектора $\overrightarrow{PQ}$, якщо $P(-5;\,1)$, $Q(2;\,-3)$.
Неправильно
| $x=2-5=-3$; $y=-3-1=-4$; | |
| $\overrightarrow{PQ}(-3;\,-4)$. |
Правильно
| $x=2-(-5)=7$; $y=-3-1=-4$; | |
| $\overrightarrow{PQ}(7;\,-4)$. |
Що сталося: Абсциса початку дорівнює $-5$, а від 2 відняли 5 замість $-5$. Візьми від’ємне число в дужки: $2-(-5)=2+5=7$.
Як помітити: Точка $Q$ правіше за $P$, тому перша координата $\overrightarrow{PQ}$ має бути додатною. У помилковій відповіді вона вийшла від’ємною.
3. Піднесли від’ємну координату до квадрата без дужок
Завдання: знайти модуль вектора $\vec a(-3;\,4)$.
Неправильно
| $|\vec a|=\sqrt{-3^2+4^2}=$ | |
| $=\sqrt{-9+16}=\sqrt{7}$. |
Правильно
| $|\vec a|=\sqrt{(-3)^2+4^2}=$ | |
| $=\sqrt{9+16}=5$. |
Що сталося: Запис $-3^2$ означає мінус квадрат числа 3, тобто $-9$. До квадрата треба піднести все число $-3$, тому записуємо $(-3)^2=9$.
Як помітити: Модуль вектора не може бути меншим за модуль його координати. Тому значення $\sqrt{7}$ не може бути модулем вектора з координатою 4, адже $\sqrt{7}\lt4$.
4. Знайшли початок вектора додаванням координат до його кінця
Завдання: точка $B(1;\,4)$ — кінець вектора $\vec c(3;\,-2)$; знайти координати початку A.
Неправильно
| $A(1+3;\,4+(-2))$, тобто $A(4;\,2)$. |
Правильно
| $1-x=3$, $x=-2$; | |
| $4-y=-2$, $y=6$; $A(-2;\,6)$. |
Що сталося: Координати вектора додають до координат початку, щоб дістати координати кінця. Тут кінець відомий, тому склади рівняння за правилом «кінець мінус початок».
Як помітити: Перевір: від хибної точки $A(4;\,2)$ до $B(1;\,4)$ вектор має координати (−3; 2). Координати (−3; 2) мають знаки, протилежні знакам даних координат (3; −2), тому вектор напрямлений протилежно.
Спробуй сам
- Знайди координати вектора $\overrightarrow{AB}$, якщо $A(2;\,-5)$, $B(-1;\,3)$.
- Знайди координати вектора $\overrightarrow{CD}$ і його модуль, якщо $C(-2;\,1)$, $D(4;\,-7)$.
- Модуль вектора $\vec p(x;\,8)$ дорівнює 17. Знайди $x$.
- Порівняй модулі векторів $\vec a(7;\,-1)$ і $\vec b(5;\,5)$.
- Дано: $\vec m(x;\,-2)$, $\vec n(6;\,y)$, $\vec m=\vec n$. Знайди $x$ і $y$.
- Чи рівні вектори $\overrightarrow{AB}$ і $\overrightarrow{CD}$, якщо $A(3;\,0)$, $B(5;\,4)$, $C(-1;\,-2)$, $D(1;\,2)$?
- Вектор $\vec a(-2;\,6)$ відклали від точки $P(3;\,-4)$. Знайди координати кінця вектора.
- Точка $K(0;\,5)$ — кінець вектора $\vec b(4;\,-1)$. Знайди координати початку вектора.
- ABCO — паралелограм, $O(0;\,0)$, $A(1;\,4)$, $C(6;\,0)$. Знайди координати вершини B.
- OABC — прямокутник, $O(0;\,0)$, $A(6;\,0)$, $B(6;\,4)$, $C(0;\,4)$, точка M — середина сторони AB. Знайди координати вектора $\overrightarrow{OM}$ і його модуль.
- Доведи за допомогою векторів, що чотирикутник ABCD з вершинами $A(0;\,2)$, $B(2;\,6)$, $C(6;\,4)$, $D(4;\,0)$ — прямокутник.
- Модуль вектора $\vec a(x;\,y)$ дорівнює $\sqrt{13}$. Знайди координати вектора $\vec a$, якщо координата $y$ на 1 більша за координату $x$.
- Дано точку $A(2;\,-1)$ і вектор $\vec a(-5;\,12)$. Запиши рівняння, яке задовольняють координати всіх точок B, для яких $|\overrightarrow{AB}|=|\vec a|$.
Перевірити відповіді
- $\overrightarrow{AB}(-3;\,8)$.
- $\overrightarrow{CD}(6;\,-8)$, $|\overrightarrow{CD}|=10$.
- 15 або −15.
- Модулі рівні: $|\vec a|=|\vec b|=\sqrt{50}$.
- $x=6$, $y=-2$.
- Так: $\overrightarrow{AB}(2;\,4)$ і $\overrightarrow{CD}(2;\,4)$.
- $(1;\,2)$.
- $(-4;\,6)$.
- $B(7;\,4)$.
- $\overrightarrow{OM}(6;\,2)$, $|\overrightarrow{OM}|=2\sqrt{10}$.
- Повне доведення — нижче.
- $\vec a(2;\,3)$ або $\vec a(-3;\,-2)$.
- $(x-2)^2+(y+1)^2=169$.
Повне доведення завдання 11
| 1) | $\overrightarrow{AB}(2;\,4)$, $\overrightarrow{DC}(2;\,4)$, тому $\overrightarrow{AB}=\overrightarrow{DC}$; |
| $AB$: $2x-y+2=0$; $D(4;\,0)$: $2\cdot4-0+2=10\ne0$; | |
| 2) | $\overrightarrow{AC}(6;\,2)$, $|\overrightarrow{AC}|=\sqrt{36+4}=\sqrt{40}$; |
| $\overrightarrow{BD}(2;\,-6)$, $|\overrightarrow{BD}|=\sqrt{4+36}=\sqrt{40}$. |
Вектори $\overrightarrow{AB}$ і $\overrightarrow{DC}$ рівні, а точка $D$ не лежить на прямій $AB$, тому $ABCD$ — паралелограм. Модулі векторів на діагоналях $AC$ і $BD$ однакові, отже, діагоналі рівні; паралелограм із рівними діагоналями є прямокутником.
Повне розв'язання завдання 12
| $y=x+1$; $x^2+(x+1)^2=13$; | |
| $2x^2+2x+1=13$; $2x^2+2x-12=0$; | |
| $x^2+x-6=0$; $x_1=2$, $x_2=-3$; | |
| $y_1=3$, $y_2=-2$. |
Підставляємо $x+1$ замість $y$ у рівність $x^2+y^2=13$ і розв’язуємо квадратне рівняння. Перевірка: $2^2+3^2=13$ і $(-3)^2+(-2)^2=13$.
Якщо відповідь не збіглася, переглянь розділ «Де найчастіше помиляються». Можливо, ти відняв координати навпаки або загубив мінус, коли віднімав від’ємне число.
Для батьків
Попросіть дитину пояснити координати вектора на прикладі руху: скільки кроків треба пройти праворуч чи ліворуч і вгору чи вниз. Так дитина зрозуміє, що зміщення рахують від початку до кінця, і не відніматиме координати навпаки.
Коли дитина знайшла початок або кінець вектора, запитайте, як вона перевірила відповідь. Попросіть ще раз обчислити координати вектора зі знайденою точкою: вони мають збігтися із заданими.
