Ти навчишся складати рівняння прямої через дві точки або через точку й кутовий коефіцієнт. А ще — знаходити точку перетину прямих і розпізнавати паралельні прямі.
Уже розв'язав вправи й шукаєш свою помилку? Почни з розділу «Де найчастіше помиляються».
Загальне рівняння прямої
З алгебри ти знаєш, що графік лінійної функції $y=kx+l$ — пряма. Наприклад, $y=2x-1$. У геометрії пряму зручніше записувати так, щоб усі доданки стояли ліворуч.
Загальне рівняння прямої:
$ax+by+c=0$
Тут $a$, $b$, $c$ — числа, і хоча б одне з чисел $a$ чи $b$ не дорівнює нулю.
Рівняння $y=2x-1$ легко звести до такого вигляду: $2x-y-1=0$. Тут $a=2$, $b=-1$, $c=-1$.
Змінні $x$ і $y$ у рівнянні прямої стоять лише в першому степені. Їх не множать одна на одну. Тому $x^2+y=4$ чи $xy=6$ — не прямі.
Звідки таке рівняння? Будь-яка пряма є серединним перпендикуляром до деякого відрізка $A_1A_2$.
Кожна її точка рівновіддалена від $A_1$ і $A_2$. Якщо записати рівність цих відстаней за формулою з § 3 і спростити, квадрати скоротяться, і лишиться саме $ax+by+c=0$.
Коли в рівнянні бракує доданка
Якщо одне з чисел $a$, $b$ чи $c$ дорівнює нулю, пряма має особливе розташування.
| Умова | Вигляд | Пряма |
|---|---|---|
| $a=0$ | $y=-\frac{c}{b}$ | паралельна осі абсцис: $y=3$ |
| $b=0$ | $x=-\frac{c}{a}$ | паралельна осі ординат: $x=-2$ |
| $a\ne 0$, $b\ne 0$, $c=0$ | $y=-\frac{a}{b}x$ | проходить через O(0; 0): $y=2x$ |
Три окремі випадки на одній площині.
Рівняння $y=3$ каже: ордината кожної точки дорівнює 3. Такі точки лежать на одній висоті, тобто на прямій, паралельній осі абсцис.
Якщо $c=0$, то точка (0; 0) задовольняє рівняння: $a\cdot 0+b\cdot 0=0$.
Окремо запам'ятай: $y=0$ — це сама вісь абсцис, а $x=0$ — вісь ординат.
Рівняння прямої через дві точки
Нехай пряма проходить через точки $A(x_1; y_1)$ і $B(x_2; y_2)$. Можливі три випадки.
Рівняння прямої, що проходить через точки $A(x_1; y_1)$ і $B(x_2; y_2)$:
- $x=m$, якщо $x_1=x_2=m$;
- $y=n$, якщо $y_1=y_2=n$;
- $\dfrac{x-x_1}{x_2-x_1}=\dfrac{y-y_1}{y_2-y_1}$, якщо $x_1\ne x_2$ і $y_1\ne y_2$.
Формула з дробами означає ось що. Коли точка $M(x; y)$ рухається прямою, зміна $y$ завжди пропорційна зміні $x$. Тому два відношення рівні.
Як скласти рівняння прямої через дві точки
- Порівняй абсциси й ординати точок. Однакові абсциси — відповідь $x=m$, однакові ординати — $y=n$.
- Інакше підстав координати у формулу з дробами. Від'ємні числа бери в дужки.
- Обчисли знаменники й перемнож «навхрест» за основною властивістю пропорції.
- Збери всі доданки в одній частині — там, де біля $x$ вийде додатне число. Запиши у вигляді $ax+by+c=0$.
- Перевір: підстав координати обох точок.
Кутовий коефіцієнт прямої
Якщо в рівнянні $ax+by+c=0$ число $b\ne 0$, з нього можна виразити $y$. Вийде знайоме з алгебри $y=kx+l$.
Наприклад, $3x+2y-8=0$. Тоді $2y=-3x+8$ і $y=-1{,}5x+4$. Тут $k=-1{,}5$, $l=4$.
Число $k$ у рівнянні $y=kx+l$ називають кутовим коефіцієнтом прямої. Якщо пряма проходить через точки $A(x_1; y_1)$ і $B(x_2; y_2)$, де $x_1\ne x_2$, то
$k=\dfrac{y_2-y_1}{x_2-x_1}$
$k=\operatorname{tg}\alpha$
Тут $\alpha$ — кут, який пряма утворює з додатним напрямком осі абсцис.
Від A до B пряма піднімається на 2, коли x зростає на 4.
У прямокутному трикутнику $AKB$ маємо $\operatorname{tg}\alpha=\frac{KB}{AK}=\frac{2}{4}=\frac{1}{2}$. За формулою: $k=\frac{4-2}{5-1}=\frac{2}{4}=\frac{1}{2}$. Числа збіглися.
Отже, коли $x$ зростає на 1, $y$ на цій прямій зростає на $\frac{1}{2}$, тобто на $k$.
- $k\gt 0$ — пряма утворює з додатним напрямком осі абсцис гострий кут, вона «йде вгору» зліва направо.
- $k\lt 0$ — кут тупий, пряма «йде вниз».
- $k=0$ — пряма паралельна осі абсцис: $y=l$.
Для прямої, паралельної осі ординат, кутового коефіцієнта немає: у її рівнянні $b=0$, і $y$ виразити не можна.
Пряма через точку $A(x_0; y_0)$ з кутовим коефіцієнтом $k$:
$y-y_0=k(x-x_0)$
Звідки ця формула? Візьмемо будь-яку іншу точку $M(x; y)$ цієї прямої. За формулою кутового коефіцієнта для точок $A$ і $M$: $k=\frac{y-y_0}{x-x_0}$. Помножимо обидві частини на $x-x_0$ — і дістанемо формулу з рамки.
Паралельні прямі
Паралельні прямі утворюють з додатним напрямком осі абсцис рівні кути. Тому тангенси цих кутів, тобто кутові коефіцієнти, теж рівні.
У прямих $y=2x-1$ і $y=2x+3$ однаковий кутовий коефіцієнт 2.
Умова паралельності. Прямі $y=k_1x+l_1$ і $y=k_2x+l_2$ паралельні тоді і тільки тоді, коли $k_1=k_2$, $l_1\ne l_2$.
Якщо ще й $l_1=l_2$, то це одна й та сама пряма. Якщо $k_1\ne k_2$, прямі перетинаються.
Є ще умова перпендикулярності: прямі $y=k_1x+l_1$ і $y=k_2x+l_2$ перпендикулярні тоді і тільки тоді, коли $k_1k_2=-1$. У підручнику її доводять у вправі 5.36. Перевір на кресленні прикладу 9: прямі з $k=-0{,}5$ і $k=2$ перетинаються під прямим кутом, і $-0{,}5\cdot 2=-1$.
Точка перетину двох прямих
Точка перетину лежить на обох прямих. Тому її координати задовольняють обидва рівняння. Отже, щоб знайти цю точку, розв'язуємо систему з двох рівнянь прямих — підстановкою чи додаванням, як у 7 класі.
Розв'язані приклади
Приклад 1. Чи є рівняння рівнянням прямої і чи лежить на прямій точка
1) Які з рівнянь є рівняннями прямої: а) $5x-2y+1=0$; б) $x^2-y=3$; в) $4y-8=0$; г) $xy=6$?
2) Чи належать прямій $2x+y-5=0$ точки $A(1; 3)$ і $B(3; 1)$? Чи належить прямій $y=4$ точка $C(-6; 4)$?
Розв'язання.
| 1) | а) пряма: $a=5$, $b=-2$, $c=1$; |
| б) ні: є $x^2$; | |
| в) пряма: $a=0$, $b=4$, $c=-8$; | |
| г) ні: $x$ множать на $y$; | |
| 2) | $A$: $2\cdot 1+3-5=0$ — лежить; |
| $B$: $2\cdot 3+1-5=2\ne 0$ — не лежить; | |
| $C$: $y=4$ — лежить. |
- 1)У рівнянні прямої є лише $x$ і $y$ у першому степені та число. Рівняння в) не має $x$, але це не заважає: тут $a=0$. З $4y=8$ маємо $y=2$ — пряму, паралельну осі абсцис.
- 2)Щоб перевірити точку, підставляємо її координати в ліву частину. Вийшов 0 — точка на прямій.
- 3)Рівняння $y=4$ перевіряє лише ординату. Абсциса може бути будь-якою, тому $C(-6; 4)$ лежить на прямій.
Відповідь: 1) а), в); 2) $A$ і $C$ належать, $B$ — ні.
Приклад 2. Пряма через початок координат і прямі, паралельні осям
1) Які з прямих проходять через початок координат: а) $4x+7y=0$; б) $x-3y+2=0$?
2) Запишемо рівняння прямих, що проходять через точку $P(3; -2)$ паралельно осі абсцис і осі ординат.
Розв'язання.
| 1) | а) $c=0$; $4\cdot 0+7\cdot 0=0$ — проходить; |
| б) $0-3\cdot 0+2=2\ne 0$ — ні; | |
| 2) | паралельна осі абсцис: $y=-2$; |
| паралельна осі ординат: $x=3$. |
Дві прямі через точку P(3; −2).
- 1)Пряма проходить через $O(0; 0)$, коли в рівнянні немає вільного члена, тобто $c=0$.
- 2)У прямої, паралельної осі абсцис, усі точки мають ординату точки $P$, тобто −2. Тому $y=-2$.
- 3)У прямої, паралельної осі ординат, усі точки мають абсцису 3. Тому $x=3$.
- 4)Так само записують рівняння за малюнком: дивимося, через яку позначку на осі проходить пряма, перпендикулярна до цієї осі. Вертикальна пряма через позначку 3 на осі абсцис — це $x=3$.
Відповідь: 1) а); 2) $y=-2$ і $x=3$.
Приклад 3. Точки перетину прямої з осями координат
Знайдемо, у яких точках пряма $4x-3y-12=0$ перетинає осі координат.
Розв'язання.
| 1) | $A(x; 0)$: $4x-3\cdot 0-12=0$; |
| $4x=12$; $x=3$; $A(3; 0)$; | |
| 2) | $B(0; y)$: $4\cdot 0-3y-12=0$; |
| $-3y=12$; $y=-4$; $B(0; -4)$. |
Пряма перетинає осі в точках A і B.
- 1)Точка на осі абсцис має ординату 0. Підставляємо $y=0$ і знаходимо $x$.
- 2)Точка на осі ординат має абсцису 0. Підставляємо $x=0$ і знаходимо $y$.
- 3)Двох знайдених точок досить, щоб провести пряму.
Відповідь: $A(3; 0)$, $B(0; -4)$.
Приклад 4. Рівняння прямої через дві точки: три випадки
Складемо рівняння прямих, що проходять через дві точки:
1) $C(-1; 4)$ і $D(5; 4)$; 2) $M(2; -3)$ і $N(2; 6)$; 3) $A(-2; 3)$ і $B(2; 1)$.
Розв'язання.
| 1) | $y_1=y_2=4$; $y=4$; |
| 2) | $x_1=x_2=2$; $x=2$; |
| 3) | $\dfrac{x-(-2)}{2-(-2)}=\dfrac{y-3}{1-3}$; |
| $\dfrac{x+2}{4}=\dfrac{y-3}{-2}$; | |
| $-2(x+2)=4(y-3)$; | |
| $-2x-4=4y-12$; | |
| $2x+4y-8=0$; | |
| $x+2y-4=0$. |
Пряма з пункту 3 проходить через A(−2; 3) і B(2; 1).
- 1)У пунктах 1 і 2 одна з координат однакова. Формула з дробами тут не працює: у знаменнику вийшов би 0.
- 2)У пункті 3 за точку $A(x_1; y_1)$ беремо $A(-2; 3)$, за $B(x_2; y_2)$ — $B(2; 1)$. Від'ємну абсцису −2 беремо в дужки.
- 3)За основною властивістю пропорції: $-2\cdot (x+2)=4\cdot (y-3)$.
- 4)Переносимо все праворуч, щоб біля $x$ стояло додатне число: $0=4y-12+2x+4$. Ділимо на 2.
- 5)Перевірка. $A$: −2 + 2 · 3 − 4 = 0. $B$: 2 + 2 · 1 − 4 = 0. Обидві точки лежать на прямій.
Відповідь: 1) $y=4$; 2) $x=2$; 3) $x+2y-4=0$.
Приклад 5. Одна пряма — два способи
Складемо рівняння прямої, що проходить через точки $A(1; 3)$ і $B(4; 9)$.
Розв'язання.
Спосіб 1. Через $y=kx+l$. Координати обох точок задовольняють рівняння $y=kx+l$, тому маємо систему з невідомими $k$ і $l$.
| $\begin{cases} 3=k\cdot 1+l,\\ 9=k\cdot 4+l; \end{cases}$ | |
| $9-3=4k-k$; $6=3k$; $k=2$; | |
| $l=3-2=1$; | |
| $y=2x+1$. |
Спосіб 2. За формулою через дві точки.
| $\dfrac{x-1}{4-1}=\dfrac{y-3}{9-3}$; $\dfrac{x-1}{3}=\dfrac{y-3}{6}$; | |
| $6(x-1)=3(y-3)$; | |
| $2(x-1)=y-3$; | |
| $2x-y+1=0$. |
- 1)Відповіді мають різний вигляд, але це одна пряма. Із $2x-y+1=0$ маємо $y=2x+1$.
- 2)Перевірка. $A$: 2 · 1 + 1 = 3 — правильно. $B$: 2 · 4 + 1 = 9 — правильно.
- 3)Перший спосіб зручний, коли відповідь потрібна у вигляді $y=kx+l$. Другий — коли потрібне загальне рівняння.
Відповідь: $2x-y+1=0$, або $y=2x+1$.
Приклад 6. Знайди кутовий коефіцієнт
1) Знайдемо кутовий коефіцієнт прямої $MN$, якщо $M(-2; 1)$, $N(1; 7)$.
2) Запишемо рівняння $3x+2y-8=0$ у вигляді $y=kx+l$ і назвемо кутовий коефіцієнт.
Розв'язання.
| 1) | $k=\dfrac{7-1}{1-(-2)}=\dfrac{6}{3}=2$; |
| 2) | $2y=-3x+8$; |
| $y=-1{,}5x+4$; $k=-1{,}5$. |
- 1)У пункті 1 від ординати другої точки віднімаємо ординату першої. Від абсциси — так само, у тому самому порядку.
- 2)У пункті 2 залишаємо ліворуч лише $2y$, решту переносимо праворуч зі зміною знаків. Потім ділимо обидві частини на 2.
- 3)Перша пряма має $k=2\gt 0$, тож кут з віссю абсцис гострий. У другої $k=-1{,}5\lt 0$, кут тупий.
Відповідь: 1) 2; 2) $y=-1{,}5x+4$, $k=-1{,}5$.
Приклад 7. Пряма через точку з даним кутовим коефіцієнтом або кутом
Складемо рівняння прямої, що проходить:
1) через точку $A(1; -4)$ з кутовим коефіцієнтом 3;
2) через точку $D(4; 1)$ з кутовим коефіцієнтом $\frac{1}{2}$;
3) через точку $B(-2; 1)$ і утворює з додатним напрямком осі абсцис кут 45°;
4) через точку $C(0; 2)$ під кутом 120° до додатного напрямку осі абсцис.
Розв'язання.
| 1) | $y-(-4)=3(x-1)$; |
| $y+4=3x-3$; $3x-y-7=0$; | |
| 2) | $y-1=\frac{1}{2}(x-4)$; |
| $2y-2=x-4$; $x-2y-2=0$; | |
| 3) | $k=\operatorname{tg}45^\circ=1$; |
| $y-1=1\cdot (x-(-2))$; | |
| $y-1=x+2$; $x-y+3=0$; | |
| 4) | $k=\operatorname{tg}120^\circ=-\operatorname{tg}60^\circ=-\sqrt{3}$; |
| $y-2=-\sqrt{3}(x-0)$; | |
| $\sqrt{3}x+y-2=0$. |
- 1)Підставляємо $x_0$, $y_0$ і $k$ у формулу $y-y_0=k(x-x_0)$. Від'ємну координату беремо в дужки: $y-(-4)=y+4$.
- 2)Якщо $k$ — дріб, множимо обидві частини на знаменник. У пункті 2 множимо на 2, і дріб зникає.
- 3)Якщо дано кут, спершу знаходимо $k=\operatorname{tg}\alpha$. Для тупого кута тангенс від'ємний. З § 2: $\operatorname{tg}(180^\circ-\alpha)=-\operatorname{tg}\alpha$, отже, $\operatorname{tg}120^\circ=-\operatorname{tg}60^\circ$.
- 4)Якщо $k=0$, формула дає $y-y_0=0$, тобто $y=y_0$: пряма паралельна осі абсцис.
- 5)Перевірка пункту 1: 3 · 1 − (−4) − 7 = 0 — точка $A$ лежить на прямій.
Відповідь: 1) $3x-y-7=0$; 2) $x-2y-2=0$; 3) $x-y+3=0$; 4) $\sqrt{3}x+y-2=0$.
Приклад 8. Паралельні чи перетинаються
1) Чи перетинаються прямі $y=5x-2$ і $y=5x+1$? А прямі $y=-x+3$ і $y=4x$?
2) Серед прямих укажемо пари паралельних:
а) $3x-y+2=0$; б) $x+2y-5=0$; в) $6x-2y+7=0$;
г) $2x+4y+1=0$; ґ) $3x+y-4=0$.
Розв'язання.
| 1) | $k_1=k_2=5$; $l_1=-2$, $l_2=1$; |
| $-2\ne 1$ — паралельні; | |
| $k_1=-1$, $k_2=4$; | |
| $-1\ne 4$ — перетинаються; | |
| 2) | а) $y=3x+2$; $k=3$; |
| б) $y=-0{,}5x+2{,}5$; $k=-0{,}5$; | |
| в) $y=3x+3{,}5$; $k=3$; | |
| г) $y=-0{,}5x-0{,}25$; $k=-0{,}5$; | |
| ґ) $y=-3x+4$; $k=-3$. |
- 1)Кожне загальне рівняння зводимо до вигляду $y=kx+l$. Наприклад, для в): $2y=6x+7$, $y=3x+3{,}5$.
- 2)Шукаємо однакові $k$. Це пари а) і в) та б) і г).
- 3)Перевіряємо, що $l$ у парах різні: 2 і 3,5; 2,5 і −0,25. Отже, прямі різні й паралельні.
- 4)Пряма ґ) має $k=-3$. Знак важливий: вона не паралельна прямій а), де $k=3$.
Відповідь: 1) перші не перетинаються, другі перетинаються; 2) а) і в), б) і г).
Приклад 9. Пряма, паралельна або перпендикулярна до даної
1) Складемо рівняння прямої, що проходить через точку $K(1; 5)$ паралельно прямій $6x+3y-1=0$.
2) Складемо рівняння прямої, що проходить через точку $A(3; 5)$ перпендикулярно до прямої $y=-0{,}5x+4$.
Розв'язання.
| 1) | $3y=-6x+1$; $k=-2$; |
| $y-5=-2(x-1)$; | |
| $y=-2x+7$; $2x+y-7=0$; | |
| 2) | $-0{,}5\cdot k=-1$; $k=2$; |
| $y-5=2(x-3)$; | |
| $y=2x-1$; $2x-y-1=0$. |
Пряма з пункту 2 проходить через A(3; 5). Дану пряму вона перетинає під прямим кутом у точці H(2; 3).
- 1)Паралельна пряма має той самий кутовий коефіцієнт. Тому спершу знаходимо $k$ даної прямої: $y=-2x+\frac{1}{3}$, $k=-2$.
- 2)Далі — формула $y-y_0=k(x-x_0)$ з точкою $K(1; 5)$. Вільні члени 7 і $\frac{1}{3}$ різні, тому прямі паралельні й не збігаються.
- 3)Для перпендикулярної прямої добуток кутових коефіцієнтів дорівнює −1. У даної прямої $k_1=-0{,}5$, тому $k_2=2$: $-0{,}5\cdot 2=-1$.
- 4)Перевірка пункту 2: $2\cdot 3-5-1=0$ — точка $A$ на прямій.
Відповідь: 1) $2x+y-7=0$; 2) $2x-y-1=0$.
Приклад 10. Точка перетину двох прямих
Знайдемо точку перетину прямих $3x-y-1=0$ і $x+2y-12=0$.
Розв'язання.
| $\begin{cases} 3x-y-1=0,\\ x+2y-12=0; \end{cases}$ | |
| $y=3x-1$; | |
| $x+2(3x-1)-12=0$; | |
| $7x-14=0$; $x=2$; | |
| $y=3\cdot 2-1=5$; $M(2; 5)$. |
Прямі перетинаються в точці M(2; 5).
- 1)Записуємо систему з рівнянь обох прямих.
- 2)З першого рівняння легко виразити $y$. Підставляємо цей вираз у друге рівняння.
- 3)Розкриваємо дужки: $x+6x-2-12=0$, тобто $7x-14=0$.
- 4)Перевірка другим рівнянням: $2+2\cdot 5-12=0$ — правильно.
Відповідь: (2; 5).
Приклад 11. Пряма, що містить медіану трикутника
Складемо рівняння прямої, яка містить медіану $AM$ трикутника $ABC$, якщо $A(1; 1)$, $B(-3; 7)$, $C(7; 5)$.
Медіана AM з'єднує вершину A із серединою M сторони BC.
Розв'язання.
| 1) | $x_M=\frac{-3+7}{2}=2$; $y_M=\frac{7+5}{2}=6$; |
| 2) | $\dfrac{x-1}{2-1}=\dfrac{y-1}{6-1}$; |
| $\dfrac{x-1}{1}=\dfrac{y-1}{5}$; | |
| $5(x-1)=y-1$; | |
| $5x-y-4=0$. |
- 1)Медіана $AM$ проходить через вершину $A$ і середину $M$ протилежної сторони $BC$. Координати середини знаходимо за формулами з § 3.
- 2)Тепер маємо дві точки $A$ і $M$ і складаємо рівняння прямої через них.
- 3)Перевірка: $A$: $5-1-4=0$; $M$: $10-6-4=0$.
Відповідь: $5x-y-4=0$.
Приклад 12. Три точки на одній прямій
За якого значення $a$ точки $A(-2; 5)$, $B(1; 3)$ і $C(a; -1)$ лежать на одній прямій?
Розв'язання.
| 1) | $\dfrac{x+2}{1+2}=\dfrac{y-5}{3-5}$; $\dfrac{x+2}{3}=\dfrac{y-5}{-2}$; |
| $-2(x+2)=3(y-5)$; | |
| $-2x-4=3y-15$; | |
| $2x+3y-11=0$; | |
| 2) | $2a+3\cdot (-1)-11=0$; |
| $2a=14$; $a=7$. |
Точка C(7; −1) лежить на прямій AB.
- 1)Складаємо рівняння прямої через дві відомі точки $A$ і $B$.
- 2)Точка $C$ має лежати на цій прямій, тому її координати задовольняють рівняння. Підставляємо $x=a$, $y=-1$ і розв'язуємо рівняння з однією невідомою.
- 3)Інший спосіб: кутові коефіцієнти прямих $AB$ і $BC$ рівні. Маємо $\frac{3-5}{1+2}=\frac{-1-3}{a-1}$, тобто $-\frac{2}{3}=\frac{-4}{a-1}$. Звідси $a-1=6$ і $a=7$.
Відповідь: $a=7$.
Як перевірити себе
- Підстав координати даних точок. Пряма має проходити через обидві точки, за якими ти складав рівняння. Тому підстав у здобуте рівняння спершу координати однієї точки, потім другої. В обох випадках має вийти правильна рівність. У прикладі 4 пряма $x+2y-4=0$ проходить через $A(-2; 3)$ і $B(2; 1)$. Для $A$: −2 + 2 · 3 − 4 = 0. Для $B$: 2 + 2 · 1 − 4 = 0. Обидві рівності правильні, тож рівняння складено правильно.
- Подивись на знак $k$. Якщо друга точка правіша й вища за першу, $k\gt 0$. У прикладі 6 від $M(-2; 1)$ до $N(1; 7)$ пряма піднімається, і $k=2\gt 0$.
- Порівняй кут і знак. Кут гострий — $k$ додатний, тупий — від'ємний. Для 120° вийшло $-\sqrt{3}$.
- Перевір точку перетину обома рівняннями. Вона лежить на обох прямих, тому має задовольняти обидва рівняння. Наприклад, прямі $3x-y-1=0$ і $x+2y-12=0$ перетинаються в точці $M(2; 5)$: 3 · 2 − 5 − 1 = 0 і 2 + 2 · 5 − 12 = 0.
Де найчастіше помиляються
1. Переплутали порядок у різницях
Завдання: знайти кутовий коефіцієнт прямої через $M(-2; 1)$ і $N(1; 7)$.
Неправильно
| $k=\dfrac{7-1}{-2-1}$; | |
| $k=\dfrac{6}{-3}=-2$. |
Правильно
| $k=\dfrac{7-1}{1-(-2)}$; | |
| $k=\dfrac{6}{3}=2$. |
Що сталося: у чисельнику від $N$ відняли $M$, а в знаменнику — навпаки, від $M$ відняли $N$. Порядок має бути однаковий.
Як помітити: $N$ правіша й вища за $M$, пряма йде вгору. Від'ємного $k$ тут бути не може.
2. Загубили мінус біля від'ємної координати
Завдання: скласти рівняння прямої через точку $A(1; -4)$ з кутовим коефіцієнтом 3.
Неправильно
| $y-4=3(x-1)$; | |
| $y-4=3x-3$; | |
| $3x-y+1=0$. |
Правильно
| $y-(-4)=3(x-1)$; | |
| $y+4=3x-3$; | |
| $3x-y-7=0$. |
Що сталося: у формулі від $y$ віднімають $y_0=-4$. Вийде $y-(-4)=y+4$.
Як помітити: підстав точку $A$ у відповідь. Для неправильної: $3\cdot 1-(-4)+1=8\ne 0$.
3. Шукали паралельні прямі за числами $a$ і $b$ без зведення
Завдання: чи паралельні прямі $3x-y+2=0$ і $3x+y-4=0$?
Неправильно
| біля $x$ в обох стоїть цифра 3; | |
| паралельні. |
Правильно
| $y=3x+2$; $k_1=3$; | |
| $y=-3x+4$; $k_2=-3$; | |
| $3\ne -3$ — перетинаються. |
Що сталося: кутовий коефіцієнт — це $k$ у записі $y=kx+l$, а не число біля $x$ у загальному рівнянні. Коли виражаємо $y$, знак може змінитися.
Як помітити: перед порівнянням завжди зводь обидва рівняння до вигляду $y=kx+l$.
4. Застосували формулу з дробами, коли координати однакові
Завдання: скласти рівняння прямої через точки $M(2; -3)$ і $N(2; 6)$.
Неправильно
| $\dfrac{x-2}{2-2}=\dfrac{y+3}{6+3}$; | |
| $\dfrac{x-2}{0}$ — ? |
Правильно
| $x_1=x_2=2$; | |
| $x=2$. |
Що сталося: формула з дробами працює, лише коли $x_1\ne x_2$ і $y_1\ne y_2$. Тут абсциси однакові, пряма паралельна осі ординат.
Як помітити: перш ніж підставляти, порівняй координати точок. Нуль у знаменнику — сигнал, що це окремий випадок.
Спробуй сам
- Які з рівнянь є рівняннями прямої: 1) $7x+y-2=0$; 2) $x^2+y^2=9$; 3) $3x-12=0$; 4) $y^3-x=1$?
- Чи належать прямій $x-3y+6=0$ точки $A(0; 2)$, $B(3; 1)$, $C(-6; 0)$?
- Запиши рівняння прямих, що проходять через точку $P(-4; 5)$ паралельно осі абсцис і осі ординат.
- Знайди точки перетину прямої $5x+2y-10=0$ з осями координат.
- Склади рівняння прямої, що проходить через точки: 1) $A(3; -1)$ і $B(3; 8)$; 2) $C(-1; 6)$ і $D(3; -2)$.
- Знайди кутовий коефіцієнт прямої $AB$, якщо $A(2; -1)$, $B(5; 8)$.
- Запиши рівняння $2x-5y+10=0$ у вигляді $y=kx+l$ і назви кутовий коефіцієнт.
- Склади рівняння прямої, що проходить через точку $M(-2; 3)$ і: 1) має кутовий коефіцієнт −4; 2) утворює з додатним напрямком осі абсцис кут 135°.
- Серед прямих укажи пари паралельних: 1) $x-2y+3=0$; 2) $4x+2y-1=0$; 3) $3x-6y-2=0$; 4) $2x+y+5=0$.
- Знайди точку перетину прямих $x+y-7=0$ і $2x-y-2=0$.
- Склади рівняння прямої, що проходить через точку $N(1; -3)$ паралельно прямій $4x-2y+1=0$.
- Склади рівняння прямої, що містить медіану $BK$ трикутника $ABC$, якщо $A(-2; 4)$, $B(5; 1)$, $C(4; -2)$.
- За якого значення $b$ точки $A(1; -2)$, $B(3; 2)$ і $C(-1; b)$ лежать на одній прямій?
Перевірити відповіді
- 1) Так; 2) ні; 3) так; 4) ні.
- $A$ і $C$ належать, $B$ — ні.
- $y=5$ і $x=-4$.
- (2; 0) і (0; 5).
- 1) $x=3$; 2) $2x+y-4=0$.
- $k=3$.
- $y=0{,}4x+2$, $k=0{,}4$.
- 1) $4x+y+5=0$; 2) $x+y-1=0$.
- 1) і 3); 2) і 4).
- (3; 4).
- $2x-y-5=0$.
- $y=1$.
- $b=-6$.
Повне розв'язання завдання 12
| $x_K=\frac{-2+4}{2}=1$; $y_K=\frac{4+(-2)}{2}=1$; | |
| $B(5; 1)$, $K(1; 1)$: $y_1=y_2=1$; | |
| $y=1$. |
Медіана $BK$ іде до середини сторони $AC$. У точок $B$ і $K$ однакові ординати, тож формула з дробами не потрібна: пряма паралельна осі абсцис.
Повне розв'язання завдання 13
| $\dfrac{x-1}{3-1}=\dfrac{y-(-2)}{2-(-2)}$; $\dfrac{x-1}{2}=\dfrac{y+2}{4}$; | |
| $4(x-1)=2(y+2)$; | |
| $2x-2=y+2$; $2x-y-4=0$; | |
| $2\cdot (-1)-b-4=0$; $b=-6$. |
Склали рівняння прямої $AB$ і підставили в нього координати точки $C$. Перевірка: $2\cdot 3-2-4=0$ — точка $B$ на прямій.
Якщо твоя відповідь не збіглася, подивись розділ «Де найчастіше помиляються». Найчастіше губиться мінус біля від'ємної координати або змінюється порядок у різницях.
Для батьків
Попросіть дитину скласти рівняння прямої, що проходить через дві дані точки. Потім нехай підставить у це рівняння координати спершу однієї точки, а тоді другої. Якщо обидва рази вийшла правильна рівність, рівняння складено правильно.
Запитайте, що показує число $k$ у записі $y=kx+l$. Правильна відповідь: наскільки змінюється $y$, коли $x$ зростає на 1, і це тангенс кута нахилу прямої.
Ще одне запитання: як з'ясувати, чи паралельні прямі. Треба звести рівняння до вигляду $y=kx+l$ і порівняти $k$.
